Новости Винницы : Мы в Фейсбуке Новости Винницы : Мы в твиттере RSS Лента новостей: Винница и Винницкая область

Все перетворилося на кригу Пригадуємо як 22 роки тому ми потерпали від стихійного лиха

2022-11-24T15:47:00+02:00

Та осінь була напрочуд теплою й сонячною. Але вона вже добігала кінця. За кілька днів до настання зими, 25 листопада, у Вінниці отримали штормове попередження. Що найближчим часом в області буде заледеніння , мовляв, готуйтесь.  Першими про негоду заговорили жителі південних районів. Коли вночі на 27 листопада віконними шибками їхніх будинків барабанив дощ, вони побачили, як на вулицях тут і там спалахують вогники, що нагадували їм блискавки. Літні люди хрестилися, молоді розуміли — справа в електриці. У багатьох вже тоді почало зникати світло.  На ранок вся область прокинулася немов у володіннях Снігової королеви. Усе навкруги замерзло: торкаючись будь-якої поверхні, дощ миттєво замерзав і перетворювався на товстий шар криги. Льодом були вкриті дерева, лінії електропередач і телефонного зв'язку, заледеніли дороги з тротуарами. Пізніше про це видовище казатимуть: «Це було страшенно красиво».  Дощ не припиняв йти два дні. Мороз також не спадав. А дерева та лінії електропередач обростали все більшим шаром криги. Подекуди крижаний покрив сягав декількох сантиметрів. Врешті це призвело до руйнування та падіння контактних мереж у всій області. У перший же день на маршрути не виїхав міський електротранспорт. Тисячі людей були вимушені діставатися роботи пішки. Комунальники цілодобово займалися розчищенням доріг та «розігріванням» ліній електропередач і колій, але впоратися все одно не могли. Дощ не вщухав, і шар криги продовжував наростати. Тепер вже не витримували дерева, які зі стогоном і скреготом валилися на дороги, будинки, машини і людей.  — Ми тоді якраз святкували день народження. Чуємо страшенний тріск, то у парку неподалік ламалися старі дерева, ніби сірники,  — говорить Валентина Русин. — Після цього ми майже до Нового року сиділи без світла. Син до музичної школи ввечері ходив зі своєю свічкою. У школах та вишах скасували навчання. Однак через несвоєчасне оповіщення, близько п'яти тисяч учнів пішли до навчальних закладів, звідки одразу ж були відправлені назад по домівках.  — Пам'ятаю, як з онуком вранці добиралися до школи. Це було щось жахливе, — пригадує Галина Янголь. — Згадуючи ті події, стає моторошно. Можете собі уявити, навкруги якась неймовірна краса і водночас — щось неймовірно моторошне.  — Пам'ятаю, як на пари доповзала на колінах. Крім мене, було ще шість студентів. Нас відпустили додому, тому знову довелося повзти тим самим шляхом, серед повалених дерев і обірваних дротів, — розповідає Ірина Мокар. Ще до кінця світлового дня у місті зареєстрували 241 обрив ліній електромережі, були відключені 22 котельні, пошкоджені 16 кілометрів контактного трамвайно-тролейбусного проводу, повалилися понад 20 електроопор і декілька сотень дерев. У місті та області терміново створили комісії з надзвичайних ситуацій.  На одній з пресконференцій тодішній директор «Вінницяобленерго» Олександр Бирюков заспокоював вінничан і обіцяв, що електропостачання в регіоні відновлять найближчим часом. Він сказав, що подібного вони ніколи раніше не бачили, тому на ліквідацію стихійного лиха були направлені всі їхні сили. Того ж дня, 27 листопада, вінничани дізнаються, що область втратила останній зв'язок з Південноукраїнською атомною електростанцією. Все навантаження лягло на Ладижинську теплову електростанцію, де на той час працював лише один блок. Для забезпечення напругою області його потужностей не вистачало, тому вона швидко «захлинулася» і була вимушено зупинена. Уся Вінницька область — знеструмлена.  Про забезпечення світлом житлові райони, виробництва і сільгосп підприємства думати тоді було ніколи. Уся увага влади була приділена пошукам джерел енергії для лікувальних та дитячих закладів, очисних споруд і котельних. Тодішній очільник Вінницької ОДА Григорій Калетнік звертається за допомогою до уряду. Згодом до регіону подадуть напругу з Донбасу, а поки у Вінниці навіть народжують без світла. Тогочасний головний лікар Центру матері та дитини розповідав, що світла у них не стало вночі. Медики щойно закінчили оперувати одну з пацієнток, важку, робили кесарів розтин. Кажуть, малюк народився в сорочці.  Лікарі з третьої міської лікарні, як і працівники Центру матері та дитини, думали, що світло зникло максимум на кілька годин. Однак помилялися. За світлом не стало опалення і навіть води. У стаціонарі знаходилися діти й жінки. Кого могли — виписували, а ось, що робити з іншими немовлятами, породіллями та післяопераційними пацієнтами, ніхто й гадки не мав.  На допомогу прийшли різні міські організації та фонди. Одні свічки та одяг привозили, інші підгузки, треті — гарячі обіди. Працівники медзакладів носили додому брудні пелюшки, прали їх, сушили і приносили назад.  Змерзлих мам і малюків, як могли, закутували у теплі ковдри, обкладали грілками і пластиковими пляшками з окропом, які також носили з домівок. На щастя, невдовзі військові передали свій дизельний електрогенератор, завдяки якому вдалося запустити котельню.  — Працювала тоді акушеркою в пологовому. При свічках та гасових лампах вели пологи. Воду носили з криниці, — розповідає Галина Затерка. — Правда у лікарні був дизель і включали його по дві години: вранці, ввечері та в екстрених випадках. Вінничанка Ірина Селезньова також розповіла, як їй тоді довелося діставатися пологового, де вона лежала на збереженні. Каже, коли вийшла на вулицю, то не змогла зробити і кроку.  — Кожен крок, коли роз'їжджались ноги, приводив мене у стан ступору, бо я уявляла, яку шкоду можу завдати своїй ненародженій дитині, якщо впаду. П'ятсот метрів я долала пів години, — пригадує Ірина. Найбільше серед вінницьких районів дісталося Старому місту. Якщо більшість Вінниці залишилися лише без світла, то понад 63 тисячі жителів цього мікрорайону опинилися ще й без води та опалення. Люди масово почали встановлювати саморобні плити і закуповувати балони зі скрапленим газом, звісно, всупереч правилам техніки безпеки.  — Ми жили у багатоквартирному будинку. Для нас катастрофа була в тому, що наша родина впродовж двох тижнів сиділа без світла. Вода у наш будинок подавалася з водонапірної вежі, тому ми залишилися ще й без води. У нас були рибки, ми доливали їм теплу воду, але вони все одно не вижили, — розповідає Леся Подолянчук. — Гріли на газу виварку з водою і приносили в кімнату, коли остигала, то знову несли на кухню, і так цілодобово.  У газетах, що виходили тими днями, почали з'являтися заклики міського голови Володимира Ваховського про допомогу Вінниці. «Допоможемо відродженню рідного міста», — такими були заголовки тих публікацій. Там же були банківські рахунки, на які можна було зробити благодійний внесок для ліквідації наслідків стихійного лиха.  Тривожні новини почали надходити і з районів. У Крижопільському було повністю припинене автобусне та залізничне сполучення. У Калинівському без світла залишилися всі населені пункти — в районі запровадили надзвичайний стан з енергопостачання. У Літинському перестали працювати всі телефонні лінії. Бар — припинили автосполучення. Тульчин — знеструмлена електроопора впала на голову Надії Барбус. Того дня троє її дітей стали сиротами.  — Не знаю, чому я не залишилася вдома, але вранці я вийшла на пари. На дорогу впав електричний стовп, на жінку, асфальтом текла кров, — розказала Тетяна Слюсар. — Заняття того дня скасували.  Тоді ж ще кілька людей стали жертвами заледеніння. Тисячі інших отримали різного ступеню пошкодження. Травматологічні відділення лікарень були вщент заповненими.  Але, крім стихійного, Вінницька область мала ще одне лихо — мародерів. Тих, хто розкрадав знеструмлені дроти з повалених електроопор та підстанцій, а потім здавав їх в пункти приймання металу. В ОДА вирішують, що усіх причетних до цього змушуватимуть відшкодовувати повну суму завданих збитків Вінницькій області. Але це не зупиняє злодіїв, які у підсумку поживилися кілометрами кольорових металів. Не допомогли навіть нічні патрулі міліції.  Впродовж першого тижня в ліквідації наслідків ожеледиці брали участь близько п'яти тисяч працівників різних відомств та служб: шляховики, правоохоронці, медики, військові, рятувальники, комунальники та енергетики. Причому не лише з Вінницької області. Підкріплення прибуло і з Києва, Запоріжжя, Харкова, Чернігова та Луцька. Невдовзі, 9 грудня, до Вінницької області прибуває президент України Леонід Кучма з урядовою делегацією. Він хоче особисто ознайомитися з рівнем стихійного лиха в регіоні та, як він тоді казав, посприяти якнайшвидшій ліквідації його наслідків.  Президент обіцяє своїм найближчим указом визнати нашу область зоною стихійного лиха. Також Кучма залишився задоволеним роботою керівництва області, направленою на ліквідацію наслідків негоди.  Вже після цього очільник Вінниці Ваховський дає інтерв'ю, де говорить, що вони спрацювали на четвірку з плюсом. Каже, що з перших хвилин було зрозуміло, що не ситуація диктує умови, а вінничани, міська адміністрація та усі їхні служби. «Не було жодної ознаки розгубленості, невпевненості. Приймалися рішення, цілком адекватні ситуації», — говорив Ваховський.  За офіційними даними, внаслідок ожеледиці безповоротно втратили понад 60% зелених насаджень Вінниці. Особливо це було помітно в парках, кладовищах і в районі Хмельницького шосе.  Через стихійне лихо було порушене електропостачання 1 585 населених пунктів. Зруйновані 1 412 ліній електропередач, пошкоджено 165 котелень. У Вінниці ліквідували чотири десятки стихійних звалищ, загальною площею у два гектари.      Втратили кілька життів. Загальні збитки перевищили 107 мільйонів гривень. У деяких населених пунктах відновлювальні роботи велися впродовж кількох наступних місяців.  Нічого подібного на території Вінницької області не траплялося ані до, ані після заледеніння 2000-го року. Фото у матеріалі: Андрія Кикотя та Сергія Хіміча Читайте також: Що робити якщо зникли електрика, вода та тепло. Даємо поради вінничанам «Це дало змогу зблизитись з сім'єю». Як вінничани призвичаїлись до відключення світла

Источник → https://vn.20minut.ua/Podii/vse-peretvorilosya-na-krigu-prigaduemo-yak-20-rokiv-tomu-mi-poterpali--11175506.html

Предварительный просмотр материала    (открыть сайт)