Олександр Семенюк із Бродецького Глуховецької селищної територіальної громади служив штурмовиком у морській піхоті. На війну пішов добровольцем. Вистояти, каже, допомогла українська пісня, з якою йшли у бій, і любов дружини Наталії. — На війні все виконуєш «на автоматі». А в цивільному житті усе складніше. І дружинам ветеранів непросто, — зізнається ветеран. Подружжя взяло участь у тижневій програмі соціально-психологічного відновлення у Хмільнику — частині соціальної послуги соціальної адаптації ветеранів та їхніх родин. Там, окрім оздоровлення та відновлення, вони здобули знання з психології, вчилися краще розуміти себе та одне одного, опанували тонкощі спілкування з військовослужбовцями. — Тут дуже позитивна енергетика. Відчула комфорт морально і фізично, — ділиться враженнями жінка. — А я ще переосмислив погляди на життя, — додає Олександр. — На тренінгах, які проводили психологи обласного центру соціальних служб Ольга Фурман і Сергій Жалюк, навчився керувати емоціями, зрозумів, що замикатися в собі не можна. Пара переконана: програма не лише допомогла їм особисто, а й стала майданчиком для створення спільноти, де ветерани можуть об'єднуватися, ділитися досвідом і підтримувати одне одного. Ще один учасник програми — Микола Бабур із Козятина. Разом із дружиною Іриною він теж пройшов перший етап соціальної адаптації. Попри серйозне поранення, отримане на фронті, чоловік зберіг життєлюбність і силу духу. Після лікування в Німеччині у рідному місті активно згуртовує колишніх військовослужбовців у громадську організацію ветеранів. Минулого року виборов друге місце у гирьовому спорті на змаганнях «Незламні Вінниччини». — Я людина релігійна. День починається і закінчується молитвою. Це робить мене менш вразливим до негативу, — говорить ветеран. — Природа — наше місце сили. Ми навіть у Німеччині гриби в парку знайшли, — з усмішкою додає Ірина. Подружжя розповіло, що програма дала їм змогу оздоровитися, дізнатися багато нового і знайти однодумців. Особливо вдячні координаторці проєкту Ользі Слободяник, психологам, фахівцям із соціальної роботи — усій мультидисциплінарній команді. — Спочатку ветерани були мовчазними, а потім почали розкриватися. Це дуже важливо — відчути, що ти — не один, — каже Микола. — Поїдемо додому з класними емоціями, — усміхається Ірина. Як повідомила директорка обласного центру соціальних служб Олена Стоялова, торік програму соціально-психологічного відновлення у хмільницькому санаторії Укрзалізниці пройшла 91 родина з 36 громад Вінниччини. Мета ініціативи — підтримати ветеранів у поверненні до цивільного життя, допомогти виробити нові життєві цілі та навички активної комунікації в громаді, зміцнити родинні зв'язки, сформувати стабільний психоемоційний стан. Такі історії — не просто особисті перемоги. Вони — приклад сили українських родин і підтвердження того, що громада та фахівці можуть допомогти їм пройти шлях від болю до надії. Авторка: Надія ЧОРНА, Вінниця – Хмільник Читайте також: «На війні життя має іншу мету»: ветеран з Ладижина про програму соціально-психологічного відновлення Любов лікує рани: ветеран Євген Олійник про втрату, підтримку і нове життя після війни